наговорювати

наговорювати
-юю, -юєш, недок., наговори́ти, -ворю́, -во́риш, док.
1) перех. і без додатка.Розповідати, повідомляти, говорити багато чого-небудь.
2) неперех., на когощо, розм. Зводити наклеп, безпідставно обвинувачувати кого-небудь у чомусь.
3) перех., розм. Спонукати до якого-небудь вчинку; підбурювати, підбивати.
4) перех. і неперех., розм. У марновірних людей – нашіптуючи заклинання, накликати на кого-, що-небудь якесь лихо.
5) перех., розм. Говорити для записування іншою особою; диктувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужно сделать НИР?

Смотреть что такое "наговорювати" в других словарях:

  • наговорювати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • пащекувати — наговорювати, пискувати на когось (пащекує на мя и пащекує) …   Лемківський Словничок

  • цабанити — наговорювати (так мі нацабанив, што аж страх) …   Лемківський Словничок

  • оббріхувати — оббрехати (наговорювати неправду на когось), обмовляти, обмовити, клепати, наклепувати, наклепати, наговорювати, наговорити, брехати і набріхувати, набрехати, зводити (звести) наклеп, обкидати (обкидати) болотом …   Словник синонімів української мови

  • вадити — джу, диш, недок. 1) рідко. Завдавати шкоди, робити комусь неприємність. 2) тільки 3 ос. Бути шкідливим, шкодити (здоров ю людей, тварин, ростові рослин); заважати, перешкоджати. •• Не ва/дить (не ва/дило б) безос. варто, варто б, слід, слід би,… …   Український тлумачний словник

  • жалітися — і/юся, і/єшся, недок. 1) Висловлювати невдоволення ким , чим небудь; скаржитися. 2) Висловлювати або подавати жалобу; скаржитися кому небудь на когось. || розм. Наговорювати кому небудь на когось …   Український тлумачний словник

  • набріхувати — ую, уєш, недок., набреха/ти, ешу/, е/шеш, док., розм. 1) перех., що і чого, зі спол. що. Наговорювати неправди, нісенітниць. 2) неперех. Зводити наклеп на кого небудь. 3) неперех. Припускатися помилки, неточності під час виконання чого небудь.… …   Український тлумачний словник

  • наговорити — див. наговорювати …   Український тлумачний словник

  • наговорюватися — ююся, юєшся, недок., наговори/тися, ворю/ся, во/ришся, док., розм. 1) Досхочу поговорити. || перев. із запереч. не. Задовольняти бажання поговорити з ким небудь. 2) тільки недок. пас. до наговорювати …   Український тлумачний словник

  • накапувати — ую, уєш, недок., нака/пати, аю, аєш, док., перех. 1) Капаючи, попадати куди небудь або наповняти, наливати що небудь. 2) Капаючи чим небудь на щось, заливати, забруднювати його. 3) перен., розм. Доносити, обвинувачувати кого небудь у чомусь. 4)… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»