наговорювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
пащекувати — наговорювати, пискувати на когось (пащекує на мя и пащекує) … Лемківський Словничок
цабанити — наговорювати (так мі нацабанив, што аж страх) … Лемківський Словничок
оббріхувати — оббрехати (наговорювати неправду на когось), обмовляти, обмовити, клепати, наклепувати, наклепати, наговорювати, наговорити, брехати і набріхувати, набрехати, зводити (звести) наклеп, обкидати (обкидати) болотом … Словник синонімів української мови
вадити — джу, диш, недок. 1) рідко. Завдавати шкоди, робити комусь неприємність. 2) тільки 3 ос. Бути шкідливим, шкодити (здоров ю людей, тварин, ростові рослин); заважати, перешкоджати. •• Не ва/дить (не ва/дило б) безос. варто, варто б, слід, слід би,… … Український тлумачний словник
жалітися — і/юся, і/єшся, недок. 1) Висловлювати невдоволення ким , чим небудь; скаржитися. 2) Висловлювати або подавати жалобу; скаржитися кому небудь на когось. || розм. Наговорювати кому небудь на когось … Український тлумачний словник
набріхувати — ую, уєш, недок., набреха/ти, ешу/, е/шеш, док., розм. 1) перех., що і чого, зі спол. що. Наговорювати неправди, нісенітниць. 2) неперех. Зводити наклеп на кого небудь. 3) неперех. Припускатися помилки, неточності під час виконання чого небудь.… … Український тлумачний словник
наговорити — див. наговорювати … Український тлумачний словник
наговорюватися — ююся, юєшся, недок., наговори/тися, ворю/ся, во/ришся, док., розм. 1) Досхочу поговорити. || перев. із запереч. не. Задовольняти бажання поговорити з ким небудь. 2) тільки недок. пас. до наговорювати … Український тлумачний словник
накапувати — ую, уєш, недок., нака/пати, аю, аєш, док., перех. 1) Капаючи, попадати куди небудь або наповняти, наливати що небудь. 2) Капаючи чим небудь на щось, заливати, забруднювати його. 3) перен., розм. Доносити, обвинувачувати кого небудь у чомусь. 4)… … Український тлумачний словник
